Дисципліна за вибором кафедри всесвітньої історії для студентів ІІІ курсу навчання

 (VІ семестр)

 «Цивілізації Сходу»

         Предметом вивчення навчальної дисципліниє цивілізаційні комплекси суспільств, що традиційно об’єднуються поняттям Схід (а саме суспільства Азії та Північної Африки), в період від їх формування до сучасності. 

     Мета і завдання навчальної дисципліни.  Курс « Цивілізації Сходу» пропонується студентам  ІІІ курсу, що паралельно приступають до послідовного вивчення історії країн Азії та Африки в  Новий та Новітній періоди. Враховуючи відсутність в навчальній програмі педагогічних університетів окремих нормативних дисциплін Історія Давнього Сходу та Історія Сходу в період Середньовіччя даний курс надає студентам можливість  комплексного та глибокого опанування знаннями цивілізаційних  засад окремих регіонів і країн, що традиційно об’єднуються поняттям Схід.  Такі знання, а також навички цивілізаційного аналізу, допоможуть студентам не лише краще зрозуміти специфіку історичного процесу у народів, що складали і складають більшість людства, але й аналізувати складні та неоднозначні процеси в сучасному світі.

     Автор курсу виходить із широкого розуміння терміну цивілізація, що включає в себе не лише релігійно-культурну основу, духовні цінності та менталітет, але й усталені господарські,  соціальні та політичні моделі поведінки та існування окремих людських спільнот. Цивілізаційні комплекси народів Сходу розглядаються в історичній динаміці, отже хронологічно  курс охоплює  як періоди їх формування, так і їхній  стан та вплив на сучасному етапі.

  Основними завданнями курсу є: 

- Сформувати уявлення про спільні закономірності та різноманіття у розвитку східних цивілізацій в процесі їхнього генезису, розвитку та адаптації до умов сучасного світу.
- Визначити чинники формування та еволюції культурно-релігійних, соціально-політичних та ціннісних комплексів китайсько-конфуціанської, японської, індійської, буддистської та ісламської цивілізацій Сходу;
- Розкрити змістовне наповнення цивілізаційних комплексів в динаміці історичного процесу;
- Оцінити потенціал модернізаційного розвитку різних східних цивілізацій в умовах Нового та Новітнього періодів історії;
- Здійснити порівняльний аналіз шляхів адаптації базових традиційних цінностей східних цивілізацій до нових світових реалій та впливу цивілізаційної матриці в процесі індустріальної (постіндустріальної) трансформації окремих цивілізацій Сходу.
- Надати розуміння вагомості цивілізаційних особливостей сучасного світу в умовах глобалізації, яка актуалізувала проблему діалогу цивілізацій і культур;

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати:
- Основні теоретичні підходи до цивілізаційного аналізу історичного процесу.
- Особливості та закономірності процесу формування східних цивілізацій.
- Історію східних цивілізацій у конкретних формах та просторово-часових вимірах.
- Складові соціо-культурних комплексів китайської, японської, індійської, ісламської цивілізацій в умовах Нового часу.
- Основні цивілізаційні процеси в східних суспільствах в умовах їх модернізаційної трансформації.
вміти:
- Використовувати інструментарій цивілізаційного підходу для оцінки історичних та сучасних процесів в суспільствах Сходу.
- Критично аналізувати історіографію проблем східних суспільств.
- Визначати ареали цивілізацій та їхніх впливів.
- На основі аналізу та порівняння виявляти спільне і відмінне у цивілізаційному розвитку окремих країн в певний історичний період та загальні тенденції розвитку східних суспільств.
- Визначати вплив цивілізаційної складової на сучасному етапі світового розвитку

Програма навчальної дисципліни: типова програма з курсу Цивілізації Сходу для педагогічних університетів

Бібліографія:

1)      Вайнтруб И.В. Священні лики цивілизацій. - Київ., 2001.

2)      Історія східної філософії. Навчальний посібник. М.: ІФ РАН, 1998,

3)      Крижанівський О.П. Історія стародавнього Сходу. - К. 1998.

4)      Орлова Т.В. Всесвітня історія. Історія цивілізацій. – К., «Знання», - 2012.

5)      Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства: Навчальний посібник. - Київ, 1999.

6)      Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. - Київ, 2002

7)      Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. – К., 1997.

8)      Шейко В.М. Культура. Цивілізація. Глобалізація: в 2-х т. – Харків, 2001.

9)      А.Дж.Тойнбі. Дослідження історії. В 2-х т. – К., 1996.

10)    А.Дж.Тойнби. Цивилизация перед судом истории. – М., 1996.

11)    Фэн Ю. Лань. „Краткая история китайской философии”. – СПб., 1998.

12)    Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.

13)    Азия- диалог цивилизаций. (Отв. Ред. Е.А. Литвинский, Е.В. Антонова ). // СПб.: Гиперион, 1996.

14)    Буддистский взгляд на мир. Под. ред. Е.А. Островский. – Спб., 1994.

15)    Ерасов, Б.С. Культура, религия и цивилизация на Востоке. Очерки общей теории / Б.С. Ерасов. – М., 1990.

16)    Ирхин Ю.В. Социология культуры: учебник. – М.: Экзамен, 2006.

17)    История Востока: в 6-ти т. – М., 1995-2006

18)    Малерб М. Религии человечества. – М., - СПб.,1997.

19)    Малявин В.В. Китайская цивилизация. – М., 2001

20)    Массон В.М. Первые цивилизации. – Л., 1989.

21)    Мильянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии. – М., 1998.

22)    Панфилова Т.В. Человек в мировоззрении Востока. – М., 1995.

23)    Религии в истории народов мира. – М., 1985.

24)    Религиозные традиции мира: В 2-х т. – М., 1996.

25)    Религии Древнего Востока. – М., 1995.

26)    Сравнительное изучение цивилизаций. Хрестоматия. Сост., ред. Б.С. Ерасов. – М., 1999.

27)    Стили мышления и поведения в истории мировой культуры. – М., 1990.

28)    Цаплин, М.Н. Всемирная история цивилизаций: хронологические таблицы: Азия, Ближний Восток, Африка, Америка, Австралия / М.Н. Цаплин. – Ростов-на-Дону: Феникс; Северо-Запад, 2006.

29)    Цивилизации / Отв.ред. М.А. Барг. – М., 1992. Вып. 1.; 1993. Вып.2.

30)    Цивилизации / Отв. ред. А.О. Чубаряк. – М., 1995. Вып.3; 1997. Вып.4; 2002. Вып.5.

31)    Цивилизационные исследования. – М., 1996.

32)    Цивилизация в современном мире. – М., 1983

33)    Цивилизация и исторический процесс. – М., 1983

34)    Цивилизация. Культура. Личность. – М., 1999.

35)    Цивилизация: теория, история и современность. – М., 1989.

36)    Цивилизации: теория, история, диалог, будущее. Т.1-5 / Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец. – М.: ИЭС, 2006-2008.

37)    Человек и мир в японской культуре. Сб. Статей. – М., 1985.

38)    Эволюция восточных обществ: синтез традиционного и современного. – М., 1984.

 

       Методичне забезпечення: Методичні поради до семінарських занять і індивідуального контролю з курсу Цивілізації Сходу: Цивілізаційна складова у загальноісторичних процесах минулого і сучасності. Теоретичні проблеми вивчення історії цивілізацій Сходу. Давні і середньовічні цивілізації Сходу: ґенеза, етапи розвитку , ареали розповсюдження та особливості цивілізацій-супутників. Східні цивілізації в Новий час.  Особливості процесів модернізації китайської, японської та індійської цивілізацій.  Іслам і трансформації політичної культури в мусульманських суспільствах Сходу.  Синтез традиційного і західного в східних суспільствах.

       Реєстрація на навчальну дисципліну (для дисциплін за вибором) -

       Зауваження: (примітки – особливості курсу) вивчення курсу орієнтовано на підготовку вчителя історії, що в процесі викладання в загальноосвітній школі дисципліни всесвітня історія повинен мати ґрунтовне  розуміння цивілізаційної специфіки розвитку країн Сходу на всіх етапах історичного процесу, зокрема,  для викладення  теми  Цивілізації Сходу у 6 класі.

Загальні характеристики дисципліни

Навчальне навантаження з дисципліни

Методи навчання і форми контролю

Галузь знань 0203  Гуманітарні науки

Кількість кредитів - 3

Лекції, семінари, підготовка рефератів, конспектування наукової літератури, аналіз джерел, розробка наочності

Спеціальність 6.020302 Історія

Загальна кількість годин

Денна - 90

Заочна - 90

Освітній рівень Бакалавр

Лекції:

Денна - 16

Заочна - 8

Семінарські (практичні) заняття:

Статус дисципліни Вибіркова

Денна - 14

Заочна - 4

Лабораторні заняття

Рік вивчення дисципліни за навчальним планом3 (третій)

Денна -

Заочна -

Форма поточного (модульного) контролю: -письмове тестування;

- контрольні роботи;

- мінізаліки.

Індивідувальна робота

Семестр VІ

-

 

Самостійна робота:

Тижневе навантаження (год.)

- аудиторне: 1

-самостійна робота: 1

Денна - 60

Заочна - 78

Мова навчання: українська

Співвідношення аудиторних годин і годин СРС:

Форма підсумкового контролю – залік у VІ семестрі

Передумови навчання: закінчена середня освіта

30/60

12/78

         

Лектор: Гончар Юлія Борисівна, доцент, к.і.н.

Факультет: Інститут історичної освіти

Адреса: м. Київ, вул. Освіти, 6; телефон: 249-84-19