У
Д
У
Історичний факультет
Uncategorised
Uncategorised
Інститут історичної освіти здійснює підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів в аспірантурі й докторантурі за такими спеціальностями:
*07.00.01 - історія України
* 07.00.02 – всесвітня історія
Вступники до аспірантури складають конкурсні іспити зі спеціальності, філософії, однієї з іноземних мов в обсязі діючої програми для вищих навчальних закладів.
До вступних іспитів допускаються кандидати, які пройшли обов‘язкову співбесіду з майбутнім науковим керівником та отримали позитивну оцінку на поданий реферат з тематики майбутньої наукової роботи.
Для вступу до аспірантури подаються такі документи:
1. Заява на ім‘я ректора університету.
2. Особовий листок з обліку кадрів, завірений печаткою за місцем роботи або навчання, та три фотокартки 3х4.
3. Копія диплому про закінчення вищого навчального закладу з копією залікової відомості.
4. Реферат з обраної наукової спеціальності.
5. Список опублікованих наукових праць та винаходів.
6. Виписка з протоколу засідання ради вузу (факультету) для осіб, рекомендованих до аспірантури безпосередньо після закінчення навчального закладу.
7. Посвідчення про складання кандидатських іспитів для осіб, які їх склали.
8. Довідки з місця роботи (із зазначенням посадового окладу), а також з місця постійного проживання.
9. Довідка з податкової інспекції за місцем проживання (за формою встановленого зразка).
10. Паспорт та військовий квиток подаються особисто вступником до аспірантури.
Для вступу в докторантуру подаються такі документи:
1. Заява.
2. Особовий листок з обліку кадрів з автобіографією.
3. Розгорнутий план докторської дисертації.
4. Наукова доповідь (до 50 стор.) з теми докторської дисертації.
5. Список опублікованих робіт.
6. Відбитки основних наукових праць (монографія, підручник, навчальний посібник, статті, брошури та ін.).
7. Копія диплома кандидата наук.
8. Копія атестата доцента.
9. Клопотання з місця роботи про прийом до докторантури.
10. Характеристика-рекомендація з місця роботи із зазначенням номера протоколу та дати засідання Вченої ради вузу.
На цій сторінці розміщені звіти про експедиції 1998-1999 років, з деякими фотографіями й описами цікавих поховань.
Розкопки могильника черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка на Київщині в 1998р.
У 1998р. продовжено розкопки могильника черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка Васильківського р-ну, Київської обл. Могильник розташований за 4км на захід від с. Велика Бугаївка та за 2 км на північ від хут. Піски (передмістя м. Васильків). Він займає східний схил зволоженої балки (лівий берег р. Стугни). Поруч з могильником розташоване синхронне йому поселення...
Розкопки могильника черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка на Київщині в 1999 р.
Черняхівський обрій багатошарового поселення Малополовецьке-2.
Комплекс археологічних пам'яток біля с. Малополовецьке, Фастівського р-ну, Київської обл. досліджується з 1991 р. Основні роботи проводяться на багатошаровому поселенні Малополовецьке-2 та могильнику доби бронзи Малополовецьке-3. На поселенні Малополовецьке-2 під час розкопок було досліджено заглиблену будівля, гончарний горн з передгорновою ямою та ряд індивідуальних знахідок (АДУ 1993, С.72).
Розкопки могильника черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка на Київщині у 1998р.
О.В.Петраускас, Р.Г.Шишкін (Київ)
У 1998р. продовжено розкопки могильника черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка Васильківського р-ну, Київської обл. Могильник розташований за 4км на захід від с. Велика Бугаївка та за 2 км на північ від хут. Піски (передмістя м. Васильків). Він займає східний схил зволоженої балки (лівий берег р. Стугни). Поруч з могильником розташоване синхронне йому поселення.
Розкопки проводились у липні 1998р. зусиллями спільної експедиції ІА НАН України (відділ археології ранніх слов'ян) та НПУ ім. М.Драгоманова (Лабораторія археологічних досліджень). Під час розкопок було досліджено 440 кв.м. площі могильника, де знайдено залишки двадцяти шести поховань (NN27-51). Таким чином, загальна площа могильник, яка була досліджена за три роки роботи експедиції склала понад 800 кв.м. і тут розкопано залишки 52 поховань.
В межах розкопаних у 1998р. секторів (№№4-7) досліджено окремі поховання та ділянки культового шару могильника. Серед поховань шістнадцять здійснено за обрядом тілопокладення, сім комплексів являли собою залишки трупоспалень. За попередніми спостереженнями в межах суцільно розкопаної за три роки площі могильника окреслилися ділянки із переважанням різних типів поховань. В західній його частині концентруються поховання із залишками тілоспалень, а в східній кількісно переважають тілопокладення.
Трупопокладення в середньому здійснені на глибині 1,0м. В жодному випадку для поховань цього типу простежити контурів могильниках ям не вдалося. Виключення становить трупопокладення №42, де досить чітко простежувалися контури ями від ритуальної руйнації верхньої частини поховання. Всі поховання були орієнтовані головами на північ із незначними відхиленнями. Переважна більшість поховання здійснена на спині з випростаними кінцівками. Певні відмінності зафіксовані для положення рук похованих - вздовж тулуба, під тазом, на животі. Цікавим є положення кістяка у похованні №30, де небіжчика було поховано із підігнутими ногами, права рука була покладена на живіт, ліва під ноги. У похованнях із тілопокладенням зафіксовано кістяки повної збереженості та із слідами різного ступеню руйнації. Характер порушень кістяків різноманітний - від локальних пошкоджень до повного знищення та переміщення кісток. В цьому відношенні цікавими видалися поховання №№41 та 39. В першому випадку на повністю перемішані кістки нижньої частини скелету було покладено череп у другому випадку можливо ми маємо випадок захоронення відрубаних частин ніг померлого. Більшість поховань мало інвентар. Його кількісний та якісний склад досить звичайний для черняхівських могильників.
Найбільш презентабельним виявилося поховання №28, яке супроводжував інвентар досить характерний для поховань класичного періоду розвитку культури. До його складу входив керамічний сервіз" (ваза, миски, кубок, горщики, світильник у вигляді уламка нижньої частини гончарного горщика із слідами закопченості), рештки одягу та прикрас (фібула, пряжка, намисто та черепашка-підвіска ).
Трупоспалення, досліджені у 1998р. представлені кількома різновидами поховань, які різняться за способами розміщення кісток у похованні. Серед них досліджені поховання із перепаленими кістками в урні, компактним скупченням кісток та компактним скупченням кісток перекритих шаром битого посуду. Поховання здійснені в середньому на глибині 0,5м. Інвентар цих поховань переважно складався з уламків або цілих форм гончарного посуду.
Спостереження за розповсюдженням культового шару засвідчили, що на ділянці могильника де переважали трупопокладення його насиченість була значно меншою у порівнянні з ділянками, на яких знаходилися кремації. Склад речей, стан та особливість їх розповсюдження виявилися також досить відмінними у відповідності до різних обрядових ділянок могильника. Загалом знахідки з шару могильника представлені уламками гончарної та ліпної кераміки, кальцинованими та інгумованими кістками людини, вкрапленнями вугілля. Також за межами поховань знайдено багато індивідуальних знахідок.
Поховальний інвентар переважно представлений гончарним посудом. Крім того знайдено пряслиця, намистини, фібули, залізні відерцеподібні підвіски, уламки гребенів, скляних келихів тощо. Гончарний посуд із поховань представлений всіма основними формами характерними для черняхівської культури. В двох похованнях, крім гончарної кераміки знайдено ліпний посуд. Слід зазначити, що в похованні №45 до складу інвентарю входив ліпний горщик із комбінованою поверхнею типу кумпф. Це перша знахідка на цьому могильнику, яка безперечно пов'язана з колом північно-західних культур пізньоримського часу Центральної Європи.
Керамічний комплекс могильника складається з уламків від гончарного та ліпного посуду. Форми ліпного посуду, характер обробки поверхні та склад глиняного тіста на сучасному стані дослідження могильника дозволяє виділяти дві групи. Перша з них наближається до посуду вельбаро-пшеворського типу, друга до київсько-пеньківського.
Сукупність знахідок з культового шару та поховань із розкопок цього року підтвердили датування пам'ятки в межах другої половини IVст. - поч. V ст. (інвентар пох.28, уламки товстостінних келихів із овалами тощо). Але окремі знахідки із шару (підв'язна фасетована фібула типу Гороховський/Б1б лсредние" тощо) (Гороховский, 1988, С.43) та комплекс трупопокладення №50,
до складу якого входила бронзова пряжка з прогнутим язичком, тонкою, майже круглою рамкою та обоймою (Айбабин, 1984,Рис.2,21; Абрамова, 1998,С.210) відносяться до більш раннього періоду і дозволяють датувати ці поховання кінцем III-го-початком IVст.
Розкопки проводились у липні 1998р. зусиллями спільної експедиції ІА НАН України (відділ археології ранніх слов'ян) та НПУ ім. М.Драгоманова (Лабораторія археологічних досліджень). Під час розкопок було досліджено 440 кв.м. площі могильника, де знайдено залишки двадцяти шести поховань (NN27-51). Таким чином, загальна площа могильник, яка була досліджена за три роки роботи експедиції склала понад 800 кв.м. і тут розкопано залишки 52 поховань.
В межах розкопаних у 1998р. секторів (№№4-7) досліджено окремі поховання та ділянки культового шару могильника. Серед поховань шістнадцять здійснено за обрядом тілопокладення, сім комплексів являли собою залишки трупоспалень. За попередніми спостереженнями в межах суцільно розкопаної за три роки площі могильника окреслилися ділянки із переважанням різних типів поховань. В західній його частині концентруються поховання із залишками тілоспалень, а в східній кількісно переважають тілопокладення.
Трупопокладення в середньому здійснені на глибині 1,0м. В жодному випадку для поховань цього типу простежити контурів могильниках ям не вдалося. Виключення становить трупопокладення №42, де досить чітко простежувалися контури ями від ритуальної руйнації верхньої частини поховання. Всі поховання були орієнтовані головами на північ із незначними відхиленнями. Переважна більшість поховання здійснена на спині з випростаними кінцівками. Певні відмінності зафіксовані для положення рук похованих - вздовж тулуба, під тазом, на животі. Цікавим є положення кістяка у похованні №30, де небіжчика було поховано із підігнутими ногами, права рука була покладена на живіт, ліва під ноги. У похованнях із тілопокладенням зафіксовано кістяки повної збереженості та із слідами різного ступеню руйнації. Характер порушень кістяків різноманітний - від локальних пошкоджень до повного знищення та переміщення кісток. В цьому відношенні цікавими видалися поховання №№41 та 39. В першому випадку на повністю перемішані кістки нижньої частини скелету було покладено череп у другому випадку можливо ми маємо випадок захоронення відрубаних частин ніг померлого. Більшість поховань мало інвентар. Його кількісний та якісний склад досить звичайний для черняхівських могильників.
Найбільш презентабельним виявилося поховання №28, яке супроводжував інвентар досить характерний для поховань класичного періоду розвитку культури. До його складу входив керамічний сервіз" (ваза, миски, кубок, горщики, світильник у вигляді уламка нижньої частини гончарного горщика із слідами закопченості), рештки одягу та прикрас (фібула, пряжка, намисто та черепашка-підвіска ).Трупоспалення, досліджені у 1998р. представлені кількома різновидами поховань, які різняться за способами розміщення кісток у похованні. Серед них досліджені поховання із перепаленими кістками в урні, компактним скупченням кісток та компактним скупченням кісток перекритих шаром битого посуду. Поховання здійснені в середньому на глибині 0,5м. Інвентар цих поховань переважно складався з уламків або цілих форм гончарного посуду.
Спостереження за розповсюдженням культового шару засвідчили, що на ділянці могильника де переважали трупопокладення його насиченість була значно меншою у порівнянні з ділянками, на яких знаходилися кремації. Склад речей, стан та особливість їх розповсюдження виявилися також досить відмінними у відповідності до різних обрядових ділянок могильника. Загалом знахідки з шару могильника представлені уламками гончарної та ліпної кераміки, кальцинованими та інгумованими кістками людини, вкрапленнями вугілля. Також за межами поховань знайдено багато індивідуальних знахідок.
Поховальний інвентар переважно представлений гончарним посудом. Крім того знайдено пряслиця, намистини, фібули, залізні відерцеподібні підвіски, уламки гребенів, скляних келихів тощо. Гончарний посуд із поховань представлений всіма основними формами характерними для черняхівської культури. В двох похованнях, крім гончарної кераміки знайдено ліпний посуд. Слід зазначити, що в похованні №45 до складу інвентарю входив ліпний горщик із комбінованою поверхнею типу кумпф. Це перша знахідка на цьому могильнику, яка безперечно пов'язана з колом північно-західних культур пізньоримського часу Центральної Європи.
Керамічний комплекс могильника складається з уламків від гончарного та ліпного посуду. Форми ліпного посуду, характер обробки поверхні та склад глиняного тіста на сучасному стані дослідження могильника дозволяє виділяти дві групи. Перша з них наближається до посуду вельбаро-пшеворського типу, друга до київсько-пеньківського.
Сукупність знахідок з культового шару та поховань із розкопок цього року підтвердили датування пам'ятки в межах другої половини IVст. - поч. V ст. (інвентар пох.28, уламки товстостінних келихів із овалами тощо). Але окремі знахідки із шару (підв'язна фасетована фібула типу Гороховський/Б1б лсредние" тощо) (Гороховский, 1988, С.43) та комплекс трупопокладення №50,
до складу якого входила бронзова пряжка з прогнутим язичком, тонкою, майже круглою рамкою та обоймою (Айбабин, 1984,Рис.2,21; Абрамова, 1998,С.210) відносяться до більш раннього періоду і дозволяють датувати ці поховання кінцем III-го-початком IVст.На зберіганні в Лабораторії перебувають колекції з розкопок таких пам'яток:
• Дерев’яна
Могильник черняхівской культури (IV-поч.Vст.), досліджене близько 600кв.м. розкопане 41 поховання (трупопокладення й кремації.). Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з кістки (гребені), скла (уламки кубків, намиста) і металу (фібули, пряжки, ножі й ін).
• Обухів 1
Поселення черняхівской культури (IV-поч.Vст.), досліджено більше 3000 кв.м. і понад 40 об’єктів різний характер (будинку, госп. будівлі, майстерні й ін.). Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з каменю (жорна, терочники, бруски), кістки (гребені, проколки й ін.), скла (уламки кубків, намиста) і металу (фібули, пряжки, ножі, інструменти, монета й ін).
• Обухів 1а
Могильник черняхівской культури (IV-поч.V ст.), досліджене близько 600 кв.м. розкопано 43 поховання (трупопокладення й кремації.). Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з кістки (гребені), скла (уламки кубків, намиста) і металу (фібули, пряжки, ножі й ін).
• Обухів 2
Багатошарове поселення, досліджено більше 3000 кв. м. і понад 40 споруд . Представлено матеріали - київської культури (3-5 ст.), ранньосередньовічні слов'янські культури (5-8 ст.) Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з каменю, кістки й металу.
• Обухів 3
Поселення київської культури. Досліджено 3 поди вимощені черепками й глиною. Колекція: цілі й фрагментарні посудини.
• Обухів 4 й 7
Багатошарове поселення, досліджено більше 2500 кв.м. і понад 30 споруд житлового й господарського характеру. Представлено матеріали - київської культури (3-5 ст.), ранньосередньовічні слов'янські культури 5-8 ст. Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з каменю, кістки й металу.
• Малополовецке 2
Багатошарове поселення епохи бронзи, раннього залізного віку, черняхівской культури й давньоруського часу. Розкопано близько 1000 кв. м. Матеріали черняхівской культури датуються сер. 3 – пеш. пол. 4 ст.. і представлені 2 споруджами житлового й господарського характеру, а також одним гончарним горном. Колекції: керамічні посудини з гончарного горна ( близько 30 форм), виробів з металу (фібули), скла (намиста), кістки й каменю.
• Велика Бугаївка
Могильник черняхівской культури (IV-поч.V ст.), досліджене близько 1500 кв.м. розкопано більше 200 поховань (трупопокладення й кремації). Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з кістки (гребені), скла (уламки кубків, намиста) і металу (фібули, пряжки, ножі й ін).
• Мотовилівская Слобідка 4
Поселення київської культури (IV-поч.V ст..). Досліджено одне житло. Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з каменю, кості. Колекція знахідок розвідок пам'ятників черняхівской культури басейнів р.Стугна-Рось-Ірпінь.
Публікації
- Археологічні пам'ятки Середнього Поросся (За результатами обстеження Рокитнянського району // Наукові записки Білоцерківського Державного краєзнавчого музею. Випуск I Біла Церква.- 1995.- С.3-17 (у співавторстві із Готуном І.А., Панченко М.В., Петраускасом А.В.).
- Розкопки і розвідкові роботи у краї в 1993-1994 роках (Звіт) // Прес-музей № 6.- Науково-інформаційний бюлетень Фастівського державного краєзнавчого музею.- Фастів.- 1996.- С.21-26 (у співавторстві з С.Лисенко).
- Поховання східнотшинецької культури поблизу с.Малополовецьке // Археологія. – 1996.- №1.- С.146-150. (у співавторстві з Лисенко С.Д.).
- Система заселения Среднего Поднепровья в I-V вв. // Тези доповідей української делегації на VI Міжнародному конгресі слов'янської археології (Новгород, Росія, 1996 р.).- Київ. 1996.- С.58-60.
- Дослідження в Рокитнянському районі // АДУ 1993.- К.- 1997.- С.38-40 (у співавторстві з Готуном І.А., Панченко М.В., Петраускасом А.В.
- Розкопки біля села Малополовецьке // АДУ 1993.- К.- 1997.- С.72-74 (у співавторстві з Кравченко Н.М., Готуном І.А., Максимовим В.В., Лисенко С.Д.)
- Zur Siedlungsarchaologie der Cernjachov-Kultur // Die Sintana de Mures-Cernjachov-Kultur. Akten des Internationalen Kolloquiums in Caput vom 20. Bis 24 Oktober 1995.- Bonn.- 1999.- S.83-90.
- Гончарний горн черняхівської культури поселення Малополовецьке-2 // Прес-музей №№9-10 за 1998 р.- Науково-інформаційний бюлетень Фастівського державного краєзнавчого музею.- Фастів. 1999.- с.87-93.
- Классификация трехслойных гребней черняховской культуры // Тези доповідей семінару (Київ, 14-16 грудня 1999р.).- Київ, 1999, с.43-48.
Розкопки могильника черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка на Київщині у 1999р.
О.В.Петраускас, Р.Г.Шишкін (Київ)
У 1999 р. продовжено дослідження могильника черняхівської культури біля с. Велика Бугаївка Васильківського р-ну, Київської обл.
Розкопки проводились зусиллями спільної експедиції ІА НАН України (відділ археології ранніх слов'ян) та НПУ ім.М.П.Драгоманова (Лабораторія археологічних досліджень). Під час розкопок було досліджено понад 600 м2 площі могильника, де розкопано 13 поховань (NN 52-64). Загальна площа могильник досліджена за всі роки роботи експедиції таким чином склала близько 1500 м. Загальна кількість поховань, досліджених на могильнику досягає 64.
Серед поховань, досліджених у цьому році два здійснені за обрядом кремації та 11 за обрядом тілопокладення. На могильнику спостерігаються ділянки із переважанням різних типів поховань. В західній його частині концентруються поховання із залишками тілоспалень, а в східній - переважають тілопокладення.
Трупопокладення в середньому здійснені на глибині 1,0 м. Простежити контури заповнень поховальних ям не вдалося. Більшість тілопокладень орієнтовані головами на північ із незначними відхиленнями. Виключення становлять два поховання, які орієнтовані головами на захід. Переважна більшість трупопокладень здійснена на спині з випростаними кінцівками. У похованнях із тілопокладенням зафіксовано кістяки повної збереженості та із слідами різного ступеню руйнації. Характер порушень кістяків різноманітний - від локальних пошкоджень до повного знищення та переміщення кісток. Незвичною виявилась поза поховання №56, в якому скелет померлого знаходився на правому боці, із зігнутими кінцівками. Під потилицею, в шийних хребцях, було знайдено залізний стрижень, який міг бути причиною смерті. Більшість трупопокладень досліджених в цьому році мало інвентар. Його кількісний та якісний склад досить типовий для черняхівських могильників. Серед поховань, досліджених у цьому році два здійснені за обрядом кремації та 11 за обрядом тілопокладення. На могильнику спостерігаються ділянки із переважанням різних типів поховань. В західній його частині концентруються поховання із залишками тілоспалень, а в східній - переважають тілопокладення.
До складу поховального інвентарю входили: гончарний посуд (вази, миски, кубок, горщики), фібули, пряжки, намиста та ін. Інтерес викликає знахідки у двох похованнях ( №№ 54, 63) шкаралупи пташиних яєць, які знайдені в посудинах та біля кістяку.
Трупоспалення, досліджені у 1999 р. представлені кількома різновидами поховань (урнові кремації, компактні скупчення кісток). Поховання здійснені в середньому на глибині 0,5 м. Інвентар цих поховань переважно складався з уламків або цілих форм гончарного посуду. Спостереження за поширенням культового шару засвідчили, що на ділянці могильника де переважали трупопокладення його насиченість була значно меншою у порівнянні з ділянками, на яких знаходилися кремації. Знахідки з шару могильника представлені уламками гончарної та ліпної кераміки, кальцинованими та інгумованими кістками людини, вугіллям. Також за межами поховань знайдено багато індивідуальних знахідок: буси, фібули, залізні відерце подібні підвіски, уламки скляних посудин, пряжи тощо.
Гончарний посуд із поховань представлений всіма основними формами характерними для черняхівської культури. Зазначимо, що крім гончарної кераміки в похованні № 59 знайдено уламок ліпного горщика київського типу.
Фрагменти ліпного посуду, які знайдено на могильнику, за характером обробки поверхні та складом глиняного тіста поділяються на дві групи: вельбаро-пшеворського та київсько-пеньківського типів. Сукупність знахідок з культового шару та поховань із розкопок підтверджують попередні спостереження за датуванням могильника в межах IV- поч. V ст.
Крім того, експедицією проведено обстеження поверхні поселення, що є синхронним могильнику. В 200 метрах на північ від могильника було досліджено частково зруйноване поховання доби бронзи (тшинецько-комарівської культури) . Після дослідження поховання тшинецько-комарівської культури поблизу черняхівського могильника вводиться нові шифри пам'яток поблизу с. Велика Бугаївка: могильник черняхівської культури – "Велика Бугаївка", черняхівське поселення при могильнику – "Велика Бугаївка-1", поховання доби бронзи (можливо могильник) – "Велика Бугаївка-2".
Історія лабораторії
В 1969 р. у Київському педагогічному інституті ім. А. М. Горького був відкритий історичний факультет. Читати курс археології для студентів факультету з Інституту археології (Київ) була запрошена Надія Михайлівна Кравченко, яка незадовго до цього захистила кандидатську дисертацію. У роки своєї викладацької діяльності саме вона зуміла створити й згуртувати навколо себе групу студентів, які змогли займатися поглибленим вивчанням археологічних дисциплін. Це творче об‘єднання студентів не мало офіційного статусу. У ті роки воно було відоме як гурток археології, факультет, група й т.д. Офіційною була тільки літня археологічна практика, на базі якої й була створена постійно діюча археологічна експедиція.
Із самого початку визначилася тематика й географічний район досліджень експедиції. Центральною стала проблема походження й ранні етапи слов'ян, що природно визначило й коло археологічних пам'яток, час існування яких укладався в рамки 1 тисячоріччя н.е. Свої роботи експедиція почала із хвойкинських місць, тобто в окрузі с. Трипілля й Черняхів, де наприкінці 19 ст. В. В. Хвойко відкрив епонімні пам'ятки таких добре відомих нині археологічних культур як трипільська й черняхівская. Результатом цих розвідок стало відкриття серії археологічних пам'яток у районі міста Обухів. Деякі з них такі як Дерев’яна (могильник черняхівской культури), Обухів 1 й 1а (поселення й могильник черняхівской культури), Обухів 2, 4 й 7 (багатошарова пам'ятка з матеріалами слов'янських культур 1 тисячоріччя н. э), Обухів 3 (поселення київської культури), майже на 30 років стали опорними пам'ятками, де проводилися широкомасштабні археологічні розкопки. Останні розкопочні роботи, які провела археологічна експедиція педінституту на Обухівській групі пам'яток став 1992р. З 1993 по 1995р. експедиція проводила розкопки на черняхівскому поселенні Малополовецке 2. З 1995 і по нинішній час роботи ведуться на могильнику черняховской культури в с. Велика Бугаївка.
Експедиції вдалося провести широкомасштабні археологічні розвідки на правобережжі Київського Подніпров'я, у результаті яких було відкрито й обстежено більше ста пам'яток 1 тисячоріччя н.е. З 1 січня 1998р. експедиція одержала офіційний статус як навчальна науково-дослідна лабораторія археологічних досліджень історичного факультету Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова . У цей час роботою лабораторії керує доцент кафедри історії та археології Руслан Германович Шишкін.